Електрокардіографія (ЕКГ) — метод діагностики, що базується на графічній реєстрації електричної активності серцевого м’язу (міокарду). На відміну від традиційного запису ЕКГ протягом 5-10 секунд у 12 відведеннях, ритмографія – це запис ЕКГ у 3-6 відведеннях на пониженій швидкості протягом 15-30 секунд. Потреба у проведенні ритмографії виникає тоді, коли у пацієнта виявляються порушення ритму та/або провідності. Ритмографія дозволяє з більшою точністю діагностувати ці порушення, визначити їх частоту, а в деяких випадках вона є єдиним способом диференціювати справжні порушення ритму і провідності від фізіологічних (зокрема – від дихальної аритмії та деяких інших). Ритмографія рідко буває самостійним дослідженням, зазвичай вона поєднується з «традиційною» 12-канальною ЕКГ. Тривалість виконання ритмографії не перевищує 15 хвилин, вона не потребує спеціальної підготовки, але для якісного запису дуже рекомендується 5-7 хвилин відпочинку біля кабінету (для нормалізації частоти серцевих скорочень), не курити принаймні годину до дослідження і уникати вживання алкогольних напоїв мінімум протягом доби.