ОБЕРЕЖНО – СКАЗ !!!
Сказ - це інфекційна хвороба з переважним ураженням центральної нервової системи, що супроводжується судомами, спазмами глоткової і дихальної мускулатури.
Сказом частіше хворіють дикі тварини - вовки, лисиці, єноти, борсуки, ведмеді, білки та інші. Від них при укусі, ослиненні заражаються домашні тварини і люди.
Збудник сказу - специфічний вірус, що міститься в слині хворої тварини.
При укусі разом зі слиною вірус потрапляє в рану. Дуже небезпечне потрапляння слини хворої тварини на слизові оболонки очей, рота, носа, а також на шкіру, де можуть бути невидимі простим оком ушкодження.
Ознаки сказу у тварин
Вони дуже різноманітні. Найбільш характерні - слиновиділення, водобоязнь, агресивність, параліч, але іноді вони можуть бути відсутні. У собак і кішок сказ протікає в двох формах: буйній і тихій.
Хвора буйною формою тварина стає агресивною, ховається по кутах, часто змінює місце проживання, тікає з дому, гризе неїстівні предмети. Голос - пропадає. Собака стає дратівливою відмовляється від їжі і води, не відгукується на поклик, не слухається господаря. У неї відвисає хвіст і нижня щелепа, рясно виділяється слина, з'являється хиткість ходи. Тварина здатна мовчки, без гавкоту, накинутися на зустрічних і вкусити їх.
Найбільш небезпечна інша форма сказу - тиха. Основні ознаки хвороби можуть бути виражені слабо.
Шляхи зараження людини
Зараження людини може відбутися при укусі та ослиненні хворою твариною, коли вірус разом зі слиною тварини потрапляє в рану.
Також у разі потрапляння слини на слизові оболонки очей, носа, рота, пошкоджені шкірні покриви.
Дуже небезпечні подряпини, нанесені кігтями, тварини часто лижуть лапи, тому на пазурах залишається певна кількість збудника інфекції, яка достатня для зараження.
Заразитися сказом можна і від зовні здорової тварини, тому що в ряді випадків сказ у тварин може протікати у безсимптомній формі (у собак перші ознаки захворювання проявляються через 3-6 тижнів після зараження).
Перебіг хвороби у людини
Захворювання настає після інкубаційного періоду (4-6 тижнів), протягом якого вірус з місця проникнення в організм просувається до головного мозку і викликає його запалення. У деяких випадках цей період скорочується до 1-2 тижнів або збільшується до 1 року і більше.
Спочатку з'являються симптоми загального нездужання: температура, нудота, блювота, головний біль, загальна слабкість.
Поступово наростає сильне почуття тривоги, з'являється свербіж, поколювання, тягнучі болі по ходу найближчих до місця укусу нервових шляхів.
Далі хвороба переходить у стадію виражених клінічних явищ. Розвивається водобоязнь - хворобливе судомне скорочення м'язів глотки і гортані при спробі пити воду, при вигляді води, при звуці води, що ллється.
При всіх подібних контактах з тваринами необхідно:
Промити рану, садно, подряпину великою кількістю проточної води з милом.
Обробити рани йодною настоянкою.
Накласти стерильну пов'язку.
НЕГАЙНО ЗВЕРНУТИСЯ В МЕДИЧНИЙ ЗАКЛАД ТА ПРИ НЕОБХІДНОСТІ ПРОЙТИ КУРС АНТИРАБІЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ – їх має бути 5: 0-й день (день звернення до лікаря), а потім у 3–й, 7-й, 14-й і 28-й дні.
Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96-99% випадках. Вона ефективна у разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи ослизнення Імунітет стає дієвим через два тижні після закінчення курсу вакцинації та залишається таким упродовж року. Ні в якому разі недопустимо самовільно перервати вакцинацію, припиняти або скорочувати курс, інакше щеплення будуть неефективні. Протипоказів до екстреної вакцинації проти сказу нема! Вчасне введення вакцини надзвичайно важливе, адже лікування сказу не існує.
У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибокиї поодиноких укусів, ослизнення слизових оболонок, будь яких ушкоджень, завданих хижими тваринами, кажанами й гризунами, коли є ризик короткого інкубаційного періоду, окрім вакцини застосовують і людський антирабічний імуноглобулін. Якщо з моменту контакту із твариною минуло більше 3-х діб, антирабічний імуноглобулін не застосовують.
ЗАХОДИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЗАХИСТУ ВІД СКАЗУ
Суворо дотримуватися правил утримання собак, котів та інших тварин, щорічно робити їм щеплення проти сказу.
Уникати контактів з дикими та безпритульними тваринами.
Проявляти насторогу у разі незвичної поведінки або без причини агресивної поведінки будь-якої тварини і повідомляти про це Держпродспоживслужбу.
При виявленні трупів тварин не чіпати їх, не знімати шкірку, а в обов'язковому порядку повідомити Держпродспоживслужбу.
Не слід вбивати тварину, що покусала або подряпала людину, за нею має бути встановлено 10-денне спостереження.
У разі укусу будь-якою твариною - НЕГАЙНО звернутися до лікаря!
Лікувально профілактичні заклади, які надають антирабічну допомогу.
У м. Харків антирабічна допомога надається у спеціалізованих травмпунктах, які знаходяться за адресами:
КНП «Міська лікарня № 26» ХМР, вул.23-го Серпня, 23 А;
КНП «Міська багатопрофільна лікарня №18» ХМР, вул. Краснодарська, 104;
КНП «Міська клінічна лікарня №25» ХМР, пр. Олександрівський, 122;
КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР (також обслуговує дітей), пр. Героїв Харкова, 195;
КНП «Міська лікарня № 3» ХМР, пр. Ново-Баварський, 90.
Обласний антирабічний центр, який розташований у КНП ХОР «Обласна клінічна травматологічна лікарня» (м. Харків, Салтівське шосе, 266-В)
У районах області лікарі-рабіологи приймають постраждалих у центральних лікарнях, первинну допомогу можна отримати в кожному лікувальному закладі.
