В основі цього діагностичного дослідження лежить використання контрастних речовин, введення яких в організм людини виробляється внутрішньовенно. Поширюючись по кровоносних судинах, контраст незабаром потрапляє в відділи сечовивідного тракту, де за допомогою рентгенологічної візуалізації можна досліджувати їх функціонування. Інтенсивність екскреції сечі показує, в якому стані знаходяться нирки та інші структури видільної системи. Внутрішньовенна урографія дозволяє визначити функціональну роботу чашечно-лоханочного апарату нирок, сечоводів, сечового міхура. Завдяки накопиченню контрастної речовини існує можливість морфологічної оцінки цих структур. Йод здатний дуже швидко проникати в канальці обох нирок і далі в незмінному вигляді послідовно виводитися з організму з сечовим осадом. Перевагою внутрішньовенної урографії є можливість одночасної візуалізації структур обох нирок, сечоводів і просвіту сечового міхура. Метод має наступні можливості: дає досить повну морфологічну картину патологічних процесів, що відбуваються в чашечках і мисках і інших структурах органів сечовидільної системи; при достатньому накопиченні контрастної речовини, існує можливість оцінки функціональної діяльності цих органів при різних захворюваннях (пієлонефриті, туберкульозі нирок, травматичних ушкодженнях і т.д.); дозволяє візуалізувати патологічні осередки, камені, сторонні тіла та інші освіти; внутрішньовенна урографія незамінна при обстеженні дітей, так як дозволяє уникнути такої неприємної і болючої процедури, як висхідна урографія, яку нерідко доводиться виконувати під наркозом.