Процес відновлення після черепно-мозкової травми часто включає комплекс заходів фізичної, психологічної та соціальної реабілітації.
Реабілітаційне лікування є невід’ємною частиною лікування.
Тривалість відновлення після черепно-мозкової травми залежить від її складності та індивідуальних особливостей організму
Метою цих заходів є покращення якості життя пацієнта та забезпечення його можливості повернутися до роботи та повсякденного життя.
Основним завданням реабілітолога є відновлення роботи головного мозку та на покращення координації та рівноваги, тренуванні моторики, відновленні м’язової сили, покращенні рухової функції та зменшенні болю. Курс також включає психологічну реабілітацію, яка допомагає відновити психічне здоров'я, зменшити вплив травми на емоційний стан і покращити якість життя.
струс головного мозку, закриті та відкриті черепно-мозкові травми, забій головного мозку
- Нестабільний соматичний стан хворого, який потребує постійного лікування та лікарського спостереження в умовах стаціонару
- Порушення рівня свідомості
- Підвищення температури тіла >37,5 0С
- Наявність пролежнів ІІІ-IVстадії
- Декомпенсований стан хворого з боку будь якої системи органів, загострень хронічних захворювань.
- Нестабільність кістковихсегментів/уламків після перенесених травм опорно-рухового апарату, хребта
- Наявність активних вірусних, бактеріальних інфекційних захворювань
- Психічні розлади, що супроводжуються поведінкою, яка загрожує безпеці самого клієнта та оточуючих людей.
- Всі форми туберкульозу в активній стадії.
- Онкологічні захворювання (окрім ІІІ клінічної групи – стійкий позитивний ефект після лікування).
- Вагітність.
- Епілепсія з частими (частіше 1 разу на місяць ) нападами
електротерапія;
кінезіотерапія;
електростимуляція;
масаж;
механотерапія;
пресотерапія;
психорелаксація
