Раціональне призначення протимікробної терапії: що варто знати лікарю

Нові Стандарти раціональної протимікробної терапії є важливою складовою якісної та безпечної медичної допомоги. Відповідно до наказу МОЗ України від 09.09.2026 №1328 Про затвердження Стандартів медичної допомоги «Раціональне застосування протимікробних лікарських засобів з лікувальною та профілактичною метою у закладах охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу» та «Раціональне застосування протимікробних лікарських засобів з лікувальною та профілактичною метою у закладах охорони здоров’я, що надають спеціалізовану медичну допомогу»  призначення протимікробних лікарських засобів, до яких належать антибактеріальні, противірусні, протипаразитарні та антифунгальні препарати,  має базуватись на обґрунтованих клінічних показаннях. Перед початком антибіотикотерапії лікар оцінює діагноз, локалізацію та тяжкість захворювання, імовірного збудника, фактори ризику антимікробної резистентності та результати проведених досліджень. Також необхідно враховувати алергологічний анамнез, супутню патологію, функцію нирок і печінки та можливі лікарські взаємодії. Мікробіологічне дослідження доцільно проводити до початку антибактеріальної терапії. Вибір препарату, його дози, шляху введення та тривалості лікування має відповідати клінічній ситуації та чинним стандартам медичної допомоги. Кожне призначення антибіотика повинно бути обов'язково обґрунтоване та зафіксовано  у медичній документації чи електронній системі. 

Окремо прописано заборону призначати антибіотик лише на прохання пацієнта чи його родичів, якщо для цього немає медичних показань. Якщо пацієнт наполягає, а необхідності у призначенні немає, лікар зобов'язаний пояснити, чому антибактеріальне лікування не потрібне. Лікар також має забезпечити пацієнта інформацією щодо режиму прийому препарату, тривалості лікування, можливих побічних реакцій та необхідності повторного звернення за медичною допомогою у разі погіршення стану.

 Для системної антибактеріальної терапії необхідно передбачати оцінку ефективності лікування через 48–72 години. За результатами повторної оцінки терапія може бути продовжена, скоригована, деескалована або припинена. Важливо уникати необґрунтованого призначення антибіотиків, оскільки їх надмірне або неправильне застосування сприяє розвитку антимікробної резистентності. 

Призначення противірусних, протипаразитарних та антифунгальних препаратів також має бути клінічно  та за можливості, лабораторно обґрунтованими. Застосування протипаразитарних та антифунгальних  лікарських засобів із профілактичною метою не допускається.

Дотримання принципів раціональної антимікробної терапії сприяє підвищенню ефективності та безпеки лікування і є важливою складовою протидії антимікробній резистентності.