У Державній установі «Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» провели науково-практичну лекцію для лікарів на тему: «Сучасні підходи корекції дисліпідемій»

     У Державній установі «Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» провели науково-практичну лекцію для лікарів  на тему: «Сучасні підходи корекції дисліпідемій», в якості лектора була запрошена Сидоренко Оксана Леонідівна — лікар-кардіолог вищої категорії, доцент кафедри невідкладної та екстреної медичної допомоги ДВНЗ «ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України», кандидат медичних наук.

       Дисліпідемія є одним із ключових факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, зокрема атеросклерозу, ішемічної хвороби серця та інсульту. Метою заходу стало підвищення кваліфікації лікарів та ознайомлення з актуальними міжнародними й національними протоколами лікування.

Основні тези лекції:

• Оцінка кардіоваскулярного ризику. Наголошено на важливості раннього скринінгу ліпідного спектра крові та індивідуального розрахунку серцево-судинних ризиків для кожного пацієнта за сучасними шкалами (зокрема, SCORE2).

• Модифікація способу життя. Розглянуто першочергові кроки корекції: оптимізацію раціону харчування (середземноморська дієта), зниження маси тіла, відмову від тютюнопаління та впровадження регулярних дозованих фізичних навантажень.

• Сучасна медикаментозна терапія. Обговорено алгоритми призначення та комбінації сучасних гіполіпідемічних препаратів:

  • Статини останніх поколінь (зокрема, аторвастатин та розувастатин) як основа терапії.

  • Езетиміб для посилення контролю рівня холестерину.

  • Інноваційні біологічні агенти (інгібітори PCSK9) для пацієнтів із дуже високим ризиком та рефрактерними формами дисліпідемії.

• Досягнення цільових рівнів. Акцентовано увагу на тому, що терапія повинна орієнтуватися не просто на зниження показників, а на жорстке досягнення цільових рівнів холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС-ЛПНЩ) залежно від категорії ризику пацієнта.

• Безпека та комплаєнс. Спікер висвітлила  питання контролю безпеки тривалого лікування (моніторинг печінкових ферментів, креатинфосфокінази) та методи підвищення прихильності пацієнтів до терапії.

     Застосування цих підходів у повсякденній практиці дозволить покращити якість надання медичної допомоги, забезпечити ефективну первинну та вторинну профілактику судинних катастроф серед прикріпленого контингенту та пацієнтів установи.