Сказ: що потрібно знати про захворювання.
Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, що характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи.
Якщо людина не отримує відповідної медичної допомоги після укусу, пошкодження шкіри, ослинення твариною, вірус може викликати захворювання головного мозку, що врешті-решт призведе до смерті. Летальність від сказу для людей після появи симптомів — 100%. Сказу можна запобігти, щорічно вакцинуючи свійських тварин, тримаючись подалі від диких тварин і звертаючись по медичну допомогу до появи симптомів.
Доведено, що сказ стає причиною 59 000 смертей людей щорічно у понад 150 країнах, причому 95% випадків припадає на Африку та Азію.
Людей найчастіше інфікують коти й собаки, а в дикій природі — лисиці, вовки, кажани. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини.
Якщо Вас вкусила чи лизнула безпритульна або дика тварина ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою, мийними засобами, іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус. Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.
У людини інкубаційний період сказу триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від:
- місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
- кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
- віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).
Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, незвичні або незрозумілі відчуття - поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження.
Для людей з активним сказом характерні гіперактивність, гідрофобія (боязнь води) та інколи аерофобія (боязнь протягів або свіжого повітря). Смерть настає за кілька днів у результаті зупинки серця. Паралітичний сказ триває довше та має легший перебіг: м’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини, повільно розвивається кома і настає смерть. У разі появи симптомів специфічного лікування не існує, захворювання практично завжди закінчується летально.
У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні. Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків. Вона ефективна у разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи обслинення. Імунітет стає дієвим приблизно через два тижні після закінчення курсу вакцинації та залишається таким упродовж року.
Обов’язковому щепленню підлягають люди:
- яких покусали скажені чи підозрілі на сказ тварини безпосередньо або через одяг навіть за найменших ушкоджень шкіри;
- покусані будь-якими дикими тваринами (навіть без підозри на сказ);
- подряпані підозрілими на сказ тваринами або в разі забризкування подряпин слиною таких тварин, потрапляння її на слизові оболонки;
- які зазнали будь-якого мікроушкодження шкіри під час роботи з хворими на сказ тваринами, патологічним матеріалом або транспортування трупів тварин для дослідження.
Ірина Мандебура, лікар-епідеміолог ЦПМ
