Функціональний рентген поперекового відділу хребта використовується переважно для виявлення дефектів кісткових структур (переломи, остеофіти, викривлення, зміщення, зрушення, новоутворення і запальні процеси), оскільки їх тканину найбільш контрастна і добре видна на рентгенограмі. Тільки цього дослідження іноді буває недостатньо для оцінки стану фіброзно-хрящових структур міжхребцевих дисків і м'яких тканин. Щоб точно встановити, що мають місце розтягування м'язів і зв'язок, ушкодження нервів і судин, грижі хребта необхідно додатково використовувати інші методи. Направити пацієнта на рентгенографію поперекового відділу хребта можуть різні фахівці: терапевт, невропатолог, вертебролог, онколог, ортопед. Направляючи пацієнта в діагностичне відділення, лікар вказує ділянку хребетного стовпа, що підлягає дослідженню, і передбачуваний діагноз. Підставою для направлення пацієнта на рентген можуть бути: скарги на оніміння і судоми м'язів нижніх кінцівок; припущення про можливі деформації хребетного стовпа на даній ділянці: зміщення дисків, грижі, кісткові нарости, компресії, що викликають больові відчуття, поколювання, оніміння в зоні попереку; травматичні ушкодження: переломи, вивихи, підвивихи поперекового відділу хребта; онкологічні захворювання даної локалізації, первинні і метастатичні;колагенози;передбачуване інфікування хребетного стовпа - остеомієліт, сифіліс, туберкульоз; підозра на вроджені аномалії хребта; перед- і післяопераційне обстеження; контроль результатів проведеної терапії.