Рентген хребта - це діагностичний метод, що дозволяє оцінити структуру, стан хребта і в деякій мірі його функцію. Хребет складається з окремих хребців , крижів і куприка. Виділяють : шийний, грудний, попереково-крижовий відділи хребта, які мають свої особливості. Метод рентгенологічної діагностики дозволяє оцінити як весь хребетний стовп, так і певні відділи і окремі хребці. На рентгенологічному знімку спочатку оцінюється форма всього хребта, наявність фізіологічних викривлень (лордоз в шийному і поперековому відділі, кіфоз в грудному і крижовому відділі), та патологічних викривлень (сколіоз), наявність переломів. Також уточняється цілісність тіл хребців, їх відростків і дуг, симетричність. Рентгенографія хребта дозволяє оцінити особливості структури кісткової тканини хребців, товщину і щільність її коркового шару, виявити ознаки остеопорозу, пухлинних змін, ураження суглобових поверхонь, деструктивно-дистрофічні та метаболічні зміни. Рентген хребта допомагає у виявленні таких захворювань: Переломів і клиноподібних деформацій; викривлень (сколіоз, лордоз, кіфоз); спондилолістезу (зміщення хребця); остеохондрозу; остеопорозу; дегенеративних змін (остеоартритів, зменшення висоти міжхребцевих дисків, остеофітів); пухлин (доброякісних і злоякісних); підтвердження вроджених аномалій; системних хвороб (хвороба Бехтєрєва,); інфекційних хвороб (туберкульозу хребта); змін в хребті при артриті і метаболічному синдромі Рентгенографія хребта для більш об'єктивної картини виконується в 2-х проекціях: прямій( в положенні пацієнта на спині) та бічній. Знімки куприка і крижів роблять після падіння на сідниці, якщо з’явилися болі, що посилюються під час і після сидіння. Рентген-дослідження куприка слід зробити в таких випадках: неможливо розпрямити спину або зігнутися; ниючі або гострі болі внизу попереку; проблеми при сечовипусканні; постійне напруження м’язів попереку; простріли в хребті; неможливість довгого сидіння. Після удару можуть з’являтися болі в органах малого тазу, так як нервові закінчення, що виходять з куприка, пов’язані з ними. У той же час сигнали, що надходять із цих органів, нервові волокна передають в мозок.