Холестерин, жиророзчинна речовина, присутня в усіх тканинах організму. Входить до складу клітинних мембран, є частиною розчинних ліпопротеїнових комплексів, циркулюючих в крові і інших фізіологічних рідинах; разом з іншими речовинами його виділяють сальні залози. У печінці холестерин використовується як попередник жовчних кислот, а в статевих і надниркових залозах з нього утворюються стероїдні гормони. Крім того, він потрібний для синтезу вітаміну D, що грає роль в розвитку кісткової тканини. Високий рівень холестерину в крові сприяє формуванню на стінках кровоносних судин бляшок холестерину, на яких легко утворюються тромби. Тому гіперхолестеринемію відносять до провідних чинників атеросклерозу. Гіперхолестеринемія зустрічається у хворих на механічну жовтяницю, нефрит, сифіліс, гіпотиреоз, цукровій діабет, ліпоїдний нефроз, хворі на ожиріння, хронічний алкоголізм. Зменшення концентрації холестерину спостерігається при анемії, туберкульозі, гіпертиреозі, голодуванні, враженні ЦНС, хронічній пневмонії. Знижає рівень холестерину введення інсуліну, тестостерону.