Щитоподібна залоза – найважливіший елемент ендокринної системи, що виробляє гормони, необхідні для здійснення фізіологічних функцій організму. Ця маленька залоза контролює всі обмінні процеси, від диференціації клітин до терморегуляції та швидкості мислення і сприйняття.
Причини захворювання щитоподібної залози різноманітні. До них відносяться:
•     спадковий фактор;
•     неправильне харчування;
•     аутоімунні процеси;
•     несприятлива екологічна обстановка, у тому числі і радіаційна;
•     проведення в минулому променевого лікування;
•     інфекції (вірусні та бактеріальні);
•     шкідливі звички;
•     дефіцит (нижче 100 мкг в день для дорослих здорових людей) або надлишок йоду;
•     нестача в їжі вітаміну А (ретинол) та мікроелементів таких, як кобальт, мідь, цинк та ін.
 Симптомами порушення функції щитоподібної залози можуть бути:
•     дискомфорт та відчуття стиснення на шиї (“комок” у горлі);
•     поява пухлиноподібного утворення, яке помітно здалеку;
•     порушене ковтання твердої їжі (часто при синдромі стиснення органів шиї);
•     порушення голосу – осиплість, зміна тембру;
•     важкість дихання у стані спокою та у положенні лежачи;
•     біль у ділянці шиї (часто при тиреоїдитах);
•     зміна маси тіла в бік збільшення або зниження;
•     погіршення пам’яті;
•     підвищення потовиділення або сухість шкіри;
•     слабкість, в’ялість, швидка втомлюваність, дратівливість, плаксивість;
•     порушення серцевого ритму;
•     менструального циклу (у жінок);
•     алергічні реакції;
•     порушення сну.
Захворювань щитоподібної залози налічується не один десяток, однак найбільш поширені зоби (збільшення щитовидної залози) – нетоксичний (без порушення вироблення гормонів) і токсичний (з надлишковим утворенням гормонів), гіпотиреози й запальні процеси. Головне місце в цій патології займають вузлові форми зоба. А останнім часом почастішали ракові захворювання цього ендокринного органу.
Для того, щоб не пропустити початок захворювання, необхідно періодично відвідувати ендокринолога; робити УЗ-дослідження та аналізи на гормони «залози-метелика».
На щастя, більшість захворювань щитоподібної залози виліковні, досить часто їх можна запобігти. Це стосується в першу чергу захворювань, які пов’язані з дефіцитом йоду. Тому одним із завдань медико-фармацевтична спільноти — донести до людей інформацію про методи профілактики захворювань щитоподібної залози.
Своєчасне лікування і профілактика – запорука здоров’я!

За матеріалами МОЗ та ЦГЗ України