Що необхідно знати про туберкульоз
Що необхідно знати про туберкульоз.
Туберкульоз — інфекційна хвороба, яку спричиняють мікобактерії туберкульозу (бактерії комплексу Mycobacterium tuberculosis).
Найбільш поширеним є туберкульоз легень, але недуга може вражати й інші органи та системи організму, крім волосся та нігтів.
Передається туберкульоз від людини, яка має відкриту форму туберкульозу (з активним бактеріовиділенням), до іншої людини повітряним шляхом під час кашлю, розмови, чхання тощо. Ризик інфікування залежить від тривалості та інтенсивності контакту і від кількості бактерій, які вдихає здорова людина. Ймовірність розвинення хвороби після контакту з бактеріями залежить від стану імунної системи. Якщо вона не здатна стримувати інфекцію, розвивається туберкульоз.
До основних факторів ризику розвитку туберкульозу відносяться:
Контакт з хворим на активну форму туберкульозу
Ослаблена імунна система (ВІЛ-інфекція, імуносупресивна терапія)
Хронічні захворювання (цукровий діабет, аутоімунні захворювання)
Онкологічні захворювання
Похилий вік
Недостатнє харчування та погані соціально-економічні умови
Куріння та зловживання алкоголем
Тривалий стрес
Особливої уваги заслуговують діти, чия імунна система ще не повністю сформована, а також люди, які перебувають у несприятливих умовах внаслідок військових дій, вимушеного переміщення та обмеженого доступу до повноцінного харчування та медичної допомоги.
Симптоми туберкульозу можуть значно варіювати від мінімальних до виражених в залежності від форми захворювання, поширеності процесу та імунного статусу пацієнта.
Основні клінічні прояви включають:
Загальна слабкість і підвищена втомлюваність
Зниження апетиту і втрата маси тіла
Підвищення температури тіла (зазвичай субфебрильна до 37,5°C)
Нічна пітливість (часто настільки інтенсивна, що потребує зміни постільної білизни)
Кашель (спочатку сухий, потім з мокротинням)
Кровохаркання (характерно для прогресуючих форм)
Біль у грудній клітці (особливо при залученні плеври)
Задишка (при масивному ураженні легеневої тканини)
Слід зазначити, що туберкульоз може протікати малосимптомно, особливо на ранніх стадіях, що ускладнює своєчасну діагностику і підкреслює важливість профілактичних обстежень у групах ризику.
Діагностика туберкульозу полягає у визначенні локалізації патологічного процесу, мікробіологічному підтвердженні захворювання на туберкульоз та ідентифікації збудника, а також обов’язковому визначенні чутливості мікобактерій туберкульозу до лікарських засобів, які застосовують для лікування.
Для початкового оцінювання стану враженого органу застосовують найбільш доцільні для кожної локалізації методи візуалізації:
ультразвукове дослідження;
рентгенографія;
магнітно-резонансна та/чи комп’ютерна томографія;
Профілактика туберкульозу включає специфічну профілактику (вакцинація БЦЖ новонароджених), хіміопрофілактику (профілактичне лікування для інфікованих осіб), неспецифічну профілактику (здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок, збалансоване харчування, спорт) та медичні заходи (регулярні медичні огляди, флюорографія, дотримання гігієни, раннє виявлення та ізоляція хворих).
Негайно звертайтеся до лікаря при появі симптомів, таких як тривалий кашель (понад 2-3 тижні), кровохаркання, підвищення температури, задуха, втрата апетиту та схуднення!