11 квітня Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона.

Хвороба Паркінсона — це хронічне прогресуюче неврологічне захворювання, яке вражає переважно рухову систему людини. Вона пов’язана з деградацією дофамін-продукуючих нейронів у певній ділянці мозку — чорній субстанції (substantia nigra). Зменшення дофаміну призводить до порушення передачі сигналів у мозку, особливо в системі, яка відповідає за контроль рухів.

Основні симптоми:

Тремор у стані спокою — найчастіше помітний на руках.

Сповільненість рухів (брадикінезія) — рухи стають повільнішими, важче ініціювати рух.

Ригідність м'язів — підвищений м’язовий тонус, скутість.

Порушення рівноваги та координації.

Зміни ходи — маленькі кроки, “шаркаюча” хода.

Маскоподібне обличчя, зменшена міміка.

Психологічні прояви — депресія, тривога, в подальших стадіях — деменція.

Діагностика

Клінічна

Діагноз переважно клінічний, на основі характерних симптомів.

Невролог проводить оцінку рухів, ходи, м’язового тонусу, рефлексів тощо.

Використовується шкала Хоен і Яр для оцінки стадії хвороби.

Інструментальна

МРТ мозку — для виключення інших причин симптомів (наприклад, інсульту або пухлини).

DaTSCAN (SPECT) — дозволяє візуалізувати дофамінові рецептори, більш специфічне дослідження для підтвердження діагнозу.

ПЕТ (позитронно-емісійна томографія) — також використовується для оцінки метаболічної активності.

 Лікування

Хвороба Паркінсона не виліковна, але існують ефективні методи, які дозволяють контролювати симптоми:

Медикаментозне лікування:

Леводопа + Карбідопа/Бенсеразид — основна терапія (леводопа перетворюється в дофамін у мозку).

Агоністи дофаміну — Праміпексол, Ропінірол, Ротиготин.

Інгібітори МАО-В — Селегілін, Разагілін (зменшують розпад дофаміну).

Інгібітори COMT — Ентакапон, Толкапон (збільшують ефективність леводопи).

Антихолінергічні препарати — зменшують тремор, використовуються рідше через побічні ефекти.

Амантадин — допомагає при дискінезіях.

Хірургічне лікування:

Глибока стимуляція мозку (Deep Brain Stimulation, DBS) — електроди імплантуються в певні зони мозку для корекції порушених сигналів. Використовується при тяжкому перебігу хвороби, коли ліки вже неефективні.

Підтримка та реабілітація

Фізіотерапія, ЛФК — покращення мобільності, профілактика контрактур.

Логопедія — корекція мовлення, ковтання.

Психотерапія та підтримка — допомога при депресії, тривожності.

Дієта — білки можуть впливати на всмоктування леводопи, тому прийом їжі й ліків варто розділяти.

Прогноз

Хвороба прогресує повільно, але індивідуально. При своєчасній діагностиці та лікуванні багато людей живуть повноцінним життям протягом багатьох років після постановки діагнозу.