Сечова кислота – це кінцевий продукт обміну пуринових кислот, які містяться у ДНК та РНК всіх клітин організму. Пурини потрапляють в кров внаслідок гибелі клітин (до 80% ) або ж у вигляді їжі (червоне м’ясо, печінка, риба, бобові, пиво, вино). У печінці під впливом ксантиноксидази відбувається синтез сечової кислоти, 70% якої виводиться нирками. Підвищене утворення сечової кислоти або порушення її екскреції внаслідок зниження функції нирок призводить до гіперурикемії, яка проявляється сечокам’яною хворобою та подагрою. Протипухлинна терапія, яка викликає деструкцію клітин, теж може бути причиною підвищеного рівня сечової кислоти. Показання для обстеження: діагностика подагри, контроль стану пацієнтів, які піддаються променевій та хіміотерапії, оцінка роботи нирок при нирковій патології, МКБ, лімфопроліферативні захворювання.