24 лютого. Чотири роки.
24 лютого. Чотири роки.
Чотири роки тому о четвертій ранку змінилося все. Ракети. Вибухи. Страх, який ми не забудемо ніколи.
За ці чотири роки через наш центр пройшли сотні людей — захисники та захисниці, які повернулися з пеклом у очах і болем у тілі.
Ми бачили їх на початку шляху — зламаних, знесилених, іноді без надії. І ми бачили їх, коли вони виходили звідси — з прямою спиною, з поверненою силою, з вогнем у погляді.
Реабілітація — це не лише фізіотерапія та процедури. Це щоденна праця — наша та їхня. Це сльози, які не соромно проливати.
Це перші кроки після поранення.
Це рішення жити далі — попри все.
Ми пам'ятаємо кожного, хто не повернувся. Схиляємо голови.
Ми пишаємося кожним, хто бореться — на фронті, у лікарні, у реабілітаційному залі, вдома. Бо ця боротьба — одна на всіх.
Медичний реабілітаційний центр МВС України «Кремінці» продовжує свою роботу. Поки є потреба — ми поруч.
Слава Україні!
Слава героям!![]()
Вічна пам'ять усім, хто загинув за нашу свободу.