Крім того, незважаючи на те, що 70% випадків захворювання припадає на чоловіків, старших за 70 років, і є причиною смерті 10% чоловіків цієї вікової категорії, рак передміхурової залози дедалі частіше й частіше трапляється у чоловіків віком 40 років.
У такій ситуації постає закономірне питання – чи можна якось вплинути на захворюваність на рак передміхурової залози або хоча б діагностувати його на ранній стадії?

Не існує жодного методу, який дозволив би повністю нівелювати ризик раку передміхурової залози, однак, є можливість значно знизити його ймовірність.
Профілактику цього захворювання можна розділити на первинну та вторинну. До первинної профілактики належить комплекс заходів, який не сприятиме підвищенню ризику раку передміхурової залози, найчастіше це означає уникнення деяких чинників. До таких чинників належать:
•    іонізуюча радіація;
•    робота з лаками, фарбами та розчинниками;
•    часте вживання алкоголю;
•    гіподинамія;
•    робота з паливно-мастильними матеріалами, гумою, друкарським пилом;
•    надмірне вживання алкоголю;
•    куріння;
•    застійні явища в передміхуровій залозі (виникають у разі рідкісних або надмірних статевих контактів).
Таким чином, підтримуючи помірну фізичну активність, гармонізуючи своє статеве життя та раціон харчування, а також обираючи безпечну професію або дотримуючись заходів безпеки в роботі, можна значно знизити ризик раку передміхурової залози.
Вторинна профілактика раку передміхурової залози пов’язана зі своєчасною діагностикою раку простати і передракових захворювань. Для цього важливо пам’ятати про фактори ризику і проводити ретельнішу діагностику у відповідних груп населення. Цими факторами ризику є:
•    Спадковість — найбільш значущий фактор ризику, особливо якщо рак простати був виявлений у батька у віці до 60 років, менше значення має наявність такого діагнозу в дядька чи дідуся.
•    Ожиріння — це привід для більш частого обстеження і для корекції ваги.
•    Високий зріст.
•    Надлишковий рівень тестостерону.
•    Інфікування онкогенними типами ВПЛ (18б 16, 33) — отже, до початку статевого життя варто пройти вакцинацію від цих штамів вірусу.
Методи вторинної профілактики раку передміхурової залози
Аналіз крові на простатспецифічний антиген
Аналіз крові на простатспецифічний антиген (ПСА, PSA) — це достовірний аналіз на онкомаркер, його достовірність становить понад 95%, однак, у разі надмірного вживання жирної їжі за добу до дослідження, стимуляції передміхурової залози (часто відбувається при виконанні УЗД перед здачею аналізу) та деяких препаратів, рівень антигена може бути вищим. За наявності онкологічної патології рівень ПСА зазвичай не перебуває на верхній межі норми, а підвищується в десятки разів, однак будь-яке відхилення від норми є приводом для дообстеження.
УЗД
Для діагностики патології простати використовують трансчеревне УЗД (малоефективне) і трансректальне УЗД – інформативне і дозволяє виконати біопсію за потреби. Виконується через пряму кишку, тому таке УЗД носить назву трансректальне УЗД або ТРУЗД. Воно дозволяє отримати інформацію про відсутність або наявність утворень у передміхуровій залозі, їхню форму та розмір, створює необхідну візуалізацію для виконання біопсії. Але цей метод дозволяє лише побічно оцінити злоякісність утворення.
Комп’ютерна томографія передміхурової залози
Це дослідження виконується після низки інших діагностичних заходів, які дозволяють припустити наявність злоякісного процесу в передміхуровій залозі. Для пацієнтів без алергічної реакції на контрастні речовини зазвичай виконують комп’ютерну томографію 3 зон — грудної клітки, черевної порожнини та малого таза. Це робиться для того, щоб у разі виявлення метастазів в одній з областей не повторювати процедуру і не піддавати пацієнта додатковому опроміненню.
Магнітно-резонансна томографія
Цей метод використовується як додатковий до комп’ютерної томографії при поширених стадіях захворювання. Він дозволяє найточнішим чином зрозуміти розташування пухлини, чи проростає вона судини, навколишні органи і тканини. Магнітно-резонансна томографія потрібна, якщо планується масштабне оперативне втручання або променева терапія. Вона також виконується з контрастом, якщо немає критичних протипоказань.
Як правильно виконувати профілактичні обстеження для зниження ризику раку передміхурової залози?
Профілактичному обстеженню з метою виявлення раку передміхурової залози підлягають усі чоловіки, починаючи з віку 45 років. Для того, щоб виконати правильне і повноцінне обстеження, кожному чоловікові необхідно відвідувати уролога 1 раз на рік і проходити трансректальне дослідження передміхурової залози. Також потрібно здавати аналіз на простатспецифічний антиген 1 раз на 8 років.
Ці рекомендації стосуються здорових чоловіків без значущих факторів ризику в стані здоров’я та в анамнезі. Для чоловіків, у яких такі чинники є, частоту відвідувань лікаря і профілактичні заходи повинен визначати лікар-онкоуролог.
Які симптоми мають викликати занепокоєння?
Як уже було сказано вище, перша і друга стадії раку передміхурової залози протікають безсимптомно за рідкісними винятками. Пізніше пацієнта починають турбувати такі ознаки:
•    утруднення сечовипускання;
•    почастішання сечовипускання;
•    болі внизу живота і в попереку;
•    болючість під час сечовипускання;
•    порушення ерекції;
•    поява крові в сечі та спермі.
Більшість симптомів є приводом для звернення до фахівця, але не повинні налякати пацієнта —найімовірніше, вони свідчать про більш поширене захворювання — аденому передміхурової залози. Ця патологія не загрожує життю і не завдає серйозної шкоди здоров’ю, але може значно погіршити якість життя. Крім того, аденома передміхурової залози є передраковим захворюванням, і за відсутності лікування може призвести до виникнення злоякісної пухлини. Найбільш тривожним симптомом вважається поява крові під час сечовипускання і статевого акту. Це також не завжди обов’язково свідчить про наявність раку, але в такому разі візит до лікаря відкладати не можна.
За останніми даними масштабних онкологічних досліджень, у кожному 4-му випадку раку у світі можна запобігти. Тож своєчасні та грамотні профілактичні заходи за регулярного повторення рятують життя та запобігають трагічним наслідкам.

За матеріалами МОЗ та ЦГЗ України