28.08.2026

Сказ – це надзвичайно небезпечне інфекційне захворювання, яке супроводжується тяжким ураженням центральної нервової системи і, при відсутності своєчасного лікування, завжди закінчується летально.

Єдина можливість уникнути небезпеки – щеплення.

На сказ можуть хворіти свійські та дикі тварини. В дикій природі сказ поширений серед лисиць, вовків, єнотів, куниць, борсуків, кажанів.

У хворих на сказ тварин змінюється поведінка. Дикі тварини втрачають страх, наближаються до людської оселі, нападають на домашніх/свійських тварин або на людей. Хворі домашні/свійські тварини можуть бути неспокійними або пригніченими, відмовляються від їжі та води, кусають, нападають на людей.

Збудник сказу (вірус) знаходиться в слині хворої тварини. Небезпечними можуть бути не тільки укуси, але й заслинення та подряпини.

Якщо стався укус:

-Терміново (вірус проникає в організм впродовж 15 хвилин) промити місце укусу або заслинення, великою кількістю проточної води з господарським милом або обробити антисептиками, 70% спиртом чи 5% розчином йоду.

-Негайно звернутися до лікаря! Зволікання може коштувати життя!

-В жодному разі не потрібно вбивати тварину, яка здійснила укус чи заслинення! При можливості ізолювати її та спостерігати протягом 10 днів.

Симптоми сказу у людей

У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року.

Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печія у місці пошкодження. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.

Є дві форми цього захворювання: активний і паралітичний сказ.

Для людей з активним сказом характерні гіперактивність, гідрофобія (боязнь води) та інколи аерофобія (боязнь протягів або свіжого повітря). Смерть настає за кілька днів у результаті кардіореспіраторної зупинки.

На паралітичний сказ припадає близько 30% усіх випадків захворювання у людей. Ця форма сказу триває довше за попередню із легшим перебігом. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини. Повільно розвивається кома, і настає смерть.

Симптоми сказу у тварин

1. Початкова стадія (триває до п’яти днів): наявні сліди від укусів, гризуть місце укусу, ласкаві, примхливі і насторожені одночасно, слабкий апетит, їдять неїстівне, слинотеча, блювота.

2. Збуджена стадія (2–3 дні): агресивні, збуджені, нападають, намагаються утекти, гризуть землю, конвульсії, блювота, параліч, косоокість.

3. Паралітична стадія (2–4 дні): виснаження, повний параліч, смерть.

Лікування сказу

У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини.

Щеплень має бути п’ять або шість, в залежності від вакцини: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28/30-й та 90-й дні.

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.

Вона ефективна у разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи заслинення. Утім, курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту із хворою або ж підозрілою на сказ твариною.

У важких випадках, окрім вакцини, застосовують людський антирабічний імуноглобулін.

Профілактика сказу

Пам’ятайте, запобігти сказу можна за умови виконання таких правил:

1. Необхідно щеплювати свійських та домашніх тварин проти сказу.