У Державній установі «Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» провели науково-практичну лекцію для лікарів на тему: «Сучасні підходи корекції дисліпідемій»
У Державній установі «Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» провели науково-практичну лекцію для лікарів на тему: «Сучасні підходи корекції дисліпідемій», в якості лектора була запрошена Сидоренко Оксана Леонідівна — лікар-кардіолог вищої категорії, доцент кафедри невідкладної та екстреної медичної допомоги ДВНЗ «ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України», кандидат медичних наук.
Дисліпідемія є одним із ключових факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, зокрема атеросклерозу, ішемічної хвороби серця та інсульту. Метою заходу стало підвищення кваліфікації лікарів та ознайомлення з актуальними міжнародними й національними протоколами лікування.
Основні тези лекції:
Оцінка кардіоваскулярного ризику. Наголошено на важливості раннього скринінгу ліпідного спектра крові та індивідуального розрахунку серцево-судинних ризиків для кожного пацієнта за сучасними шкалами (зокрема, SCORE2).
Модифікація способу життя. Розглянуто першочергові кроки корекції: оптимізацію раціону харчування (середземноморська дієта), зниження маси тіла, відмову від тютюнопаління та впровадження регулярних дозованих фізичних навантажень.
Сучасна медикаментозна терапія. Обговорено алгоритми призначення та комбінації сучасних гіполіпідемічних препаратів:
Статини останніх поколінь (зокрема, аторвастатин та розувастатин) як основа терапії.
Езетиміб для посилення контролю рівня холестерину.
Інноваційні біологічні агенти (інгібітори PCSK9) для пацієнтів із дуже високим ризиком та рефрактерними формами дисліпідемії.
Досягнення цільових рівнів. Акцентовано увагу на тому, що терапія повинна орієнтуватися не просто на зниження показників, а на жорстке досягнення цільових рівнів холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС-ЛПНЩ) залежно від категорії ризику пацієнта.
Безпека та комплаєнс. Спікер висвітлила питання контролю безпеки тривалого лікування (моніторинг печінкових ферментів, креатинфосфокінази) та методи підвищення прихильності пацієнтів до терапії.
Застосування цих підходів у повсякденній практиці дозволить покращити якість надання медичної допомоги, забезпечити ефективну первинну та вторинну профілактику судинних катастроф серед прикріпленого контингенту та пацієнтів установи.