Параметри, які визначаються в дослідженні Середній вміст гемоглобіну в еритроциті (MCH, Mean Corpuscular Hemoglobin) – відображає ступінь насичення еритроцита гемоглобіном. Розраховується шляхом ділення концентрації гемоглобіну на кількість еритроцитів. Середня концентрація гемоглобіну в еритроциті (MCHC, Mean Corpuscular Hemoglobin Concentration) також характеризує насичення еритроцита гемоглобіном. Розраховується шляхом ділення гемоглобіну на гематокрит. Лейкоцити (WBC, White Blood Cell) – гетерогенна популяція ядровмісних клітин крові, основною функцією яких є захист організму від чужорідних агентів. До лейкоцитів відносяться клітини гранулоцитарного (еозинофіли, базофіли, нейтрофіли), моноцитарного і лімфоїдного (Т- і В-лімфоцити) рядів. Сучасні аналізатори можуть диференціювати основні п’ять типів лейкоцитів, проте мікроскопія мазка як і раніше залишається найбільш точним методом оцінки лейкоцитарної популяції, так як дозволяє не тільки визначити кількість різних лейкоцитів, а й виявити зміни в їх морфології, а також виявити атипові клітини. Швидкість осідання еритроцитів. При інфекційно-запальних, аутоімунних і деяких пухлинних (особливо парапротеінемічних гемобластозах) захворюваннях відбувається зміна білкового складу плазми в бік підвищення вмісту білків (наприклад, імуноглобулінів). Всі білкові молекули знижують мембранний заряд еритроцитів, сприяючи їх склеюванню між собою і збільшенню швидкості осідання. Тест проводиться протягом години, висоту отриманого осаду вимірюють в міліметрах.