Сьогодні ми привезли до ресторану "Sir Lancelot" наших воїнів — різних, сильних, справжніх.
Сьогодні ми привезли до ресторану "Sir Lancelot" наших воїнів — різних, сильних, справжніх. Серед них — боєць у кріслі колісному після ампутації. Ми хвилювалися: як усе буде? Але адміністраторка вирішила все просто й гідно — допомогла перенести хлопця всередину. Без зайвих слів, з повагою і теплотою. В горлі став ком.
А далі — магія. Наші хлопці готували піцу, і не просто піцу — дехто ліпив її у формі серця. Все було в борошні, обличчя — у посмішках, а сміх лунав від душі. Вони сміялися щиро, як діти. І це так важливо — бачити, як життя повертається, хоч і на мить, у своїх найтепліших проявах.
Деякі заходи — не просто події. Вони залишають слід у серці. І цей день — саме такий.
Це мала бути звичайна подяка за гостинність. Але вийшло дещо глибше. Це — історія про щирість, людяність і моменти, що залишають слід у серці.
Від щирого серця дякуємо команді ресторану "Sir Lancelot". Ви — неймовірні.
