Підготовка до взяття урологічного мазка. За 2-3 години до взяття зразка потрібно утриматися від сечовипускання. За кілька днів до мазка, погодивши з лікарем, потрібно припинити застосування зовнішніх антибіотиків, антисептиків і протигрибкових препаратів. Мікроскопічне дослідження урогенітального мазка (чоловічий) - аналіз, що дозволяє оцінити стан мікрофлори в чоловічій уретрі (сечівнику), з'ясувати, чи немає ознак запального процесу і виявити збудників деяких захворювань сечостатевої системи чоловіків. Найчастіше в мазку виявляється протей, гарднерела, кишкова паличка, Candida (збудник молочниці), золотистий стафілокок, уреаплазма, коринебактерії, анаеробні бактерії. Припустимо виявлення в мазку мікобактерій смегми (секрету, що виділяється залозами крайньої плоті голівки статевого члена) і фузобактерій. Підвищення рівня лейкоцитів, еритроцитів і клітин епітелію може вказувати на уретрит, травму уретри, кристалурію, утворення виразок на внутрішній поверхні уретри і ін. Сильне перевищення норми лейкоцитів - одна з можливих ознак гонореї. При трихомоніазі в мазку виявляються трихомонади, а при кандидозі - псевдоміцелій. Поява атипових клітин епітелію - ймовірна ознака розвитку новоутворення в уретрі. Мікроскопія чоловічого урогенітального мазка не є методом виявлення вірусів, мікоплазми, хламідій або уреаплазми. Перед взяттям мазка з уретри обробляють головку статевого члену в області зовнішнього отвору уретри тампоном, змоченим стерильним фізіологічним розчином. Проводять масаж уретри. При наявності вільно стікаючих виділень з уретри видаляють їх сухим тампоном. Вводять зонд (ложку Фолькмана) в уретру на глибину 1-2 см. Кількома обертальними рухами роблять забір матеріалу і переносять на предметне скло.