Визначення фібриногену. Фібриноген є глікопротеїном, що синтезується у гепатоцитах і мегакаріоцитах печінки. Фібриноген складається з двох наборів трьох різних ланцюгів (альфа, бета та гамма), пов’язаних між собою дисульфідними зв’язками. У складі альфа і бета ланцюжків наявні пептидні послідовності невеликого розміру (фібринопептиди). Тромбін (фактор ІІа) відповідає за перетворення фібриногену у фібрин шляхом розщеплення фібринопептидів на мономери, які в свою чергу агрегуються у фібрін. Нерозчинний фібриновий тромбін утворюється в наслідок зшиття фібрину фактором VIIІ. Фібриноген є білком гострої фази запалення. Таким чином його рівень у крові підвищується у відповідь на запальні процеси, під час інфекційних захворювань і вагітності, а також в наслідок травм. Занижений вміст спостерігається при вродженій гіпофібриногенемії та фібриногенемії, а також у вмпадку дисенінованого внутрішньосудинного згортання крові, системного фібринолізу, панкреатичній і тяжкій гепатичній дисфункції. Норми: 1,7-4,0 г/л.